Пам`ятнику Щорсу в Києві загрожує демонтаж

25 лютого цього року на сайті Київської міської ради з’явилася петиція Олега Домашевського про неприпустимість демонтажу пам’ятника Миколі Щорсу.

Він не лише є пам`яткою монументального мистецтва, а й ідеально вписується в панораму бульвару Т. Шевченка й вулиці С. Петлюри. По-суті, він вже давно став своєрідною візитівкою цієї місцевості. «Вулиці Щорса у Києві вже немає, і це правильно. Але цей напівміфічний персонаж нашої історії майже ніким не сприймається як одіозний або такий, що через нього варто позбавити столицю такої чудової, високохудожньої пам`ятки», – переконаний Домашевський.

Петиція виникла як реакція на новину про демонтаж пам’ятника в найближчий час. Про це повідомив депутат Київради Владислав Михайленко. При цьому він зазначив, що не можна поспішати із демонтажем пам’ятників, які попали під дію Закону про декомунізацію. По-перше, це пов’язано із витратами бюджетних коштів. По-друге, потрібна нормальна інвентаризація із залученням культурологів, істориків та мистецтвознавців, оскільки значна кількість пам’ятників має неабияку культурну цінність.

Нагадаємо, що пам’ятник Миколі Щорсу був встановлений 30 квітня 1954 року на перетині вулиці Симона Петлюри та бульвару Тараса Шевченка з нагоди 300-річчя Переяславської ради. Авторами монументу є скульптори Михайло Лисенко, Микола Суходолов, Василь Бородай та архітектори Олександр Власов і Олексій Заваров.

Бронзова кінна статуя заввишки в 13,8 метрів встановлена на постаменті з граніту висотою 6,5 метрів. За словами колишнього президента України Леоніда Кравчука, він сам позував для пам’ятника у 20-річному віці.

На місці пам’ятника Миколі Щорсу у 1872–1926 роках знаходився пам’ятник Олексію Бобринському — будівничому залізниці у Києві. Ідея спорудження пам’ятника Щорсу в Києві виникла у 1936 році, ініціатором встановлення пам’ятника став Йосип Сталін, який видав відповідний наказ. Роботи зі встановлення монументу розпочалися 1940 року, однак через початок Другої світової війни проект не вдалося реалізувати.

По закінченню війни було затверджено пішу скульптуру полководця, яку планувалося встановити на площі Льва Толстого. В 1949 році пішу статую було вирішено замінити на кінну й встановити на бульварі Тараса Шевченка.

Після революції Гідності з’явилися пропозиції громадськості та окремих чиновників про те, щоб пам’ятник Щорсу прибрати й на його місці встановити пам’ятник керівнику українських визвольних змагань Симону Петлюрі. Відповідна петиція Костянтина Богачова з’явилась на сайті КМДА 2 березня поточного року й наразі має більше прихильників, аніж ідея про збереження одного з найкращих пам’ятників України.

Вважаємо, що художники й мистецтвознавці мають висловити свою думку з цього приводу й пояснити громадськості художню цінність пам’ятки.

Зокрема, скульптор Петро Антип прокоментував дану ситуацію наступним чином: «Назвіть мені український пам’ятник, який би був зроблений краще за цей монумент! Пам’ятник Щорсу ні в якому разі неможна ламати. По-перше, особа Миколи Щорса доволі неоднозначна, й ще невідомо, за які українські ідеї його могли вбити російські комуністи. По-друге, це – один з найкращих пам’ятників України. Він стоїть на своєму місці, чудово вписаний в архітектурне середовище міста».

Всі небайдужі можуть підписати відповідну петицію за наступним посиланням: https://petition.kievcity.gov.ua/petition/?pid=2668&icf=1