У Софії Київській експонують архітектурно-декоративну кераміку України ХVI – XX ст.

До 3-го січня 2017 року  у виставкових залах “Хлібні” Національного заповідника “Софія Київська” триває виставка “Барви свята. Архітектурно-декоративна кераміка України XVI-XX століть”.

На фото: зразки декоративних плиток, створених у "Софійській гончарні"
На фото: зразки декоративних плиток, створених у “Софійській гончарні”

Кераміка здавна відігравала важливу роль в оздобленні архітектурних споруд. Підлогу перших мурованих храмів Русі викладали керамічними плитками, вкритими яскравими поливами. У 16-18 століттях шляхетські палаци, будинки козацької старшини, архієреїв, купецтва, заможного селянства прикрашали багато декоровані кахельні печі. В добу українського бароко яскраві майолікові розети прикрашали фасади Михайлівського Золотоверхого і Успенського собору Києво-Печерської лаври.
На рубежі XIX-XX століть, на хвилі міжнародного руху за відродження художніх ремесел, архітектурно-декоративна кераміка в Україні переживає бурхливе оновлення, стає важливим компонентом формування національного стилю в архітектурі. У процеси розробки нового, суголосного часові керамічного декору задіяні професійні художники, архітектори, технологи (Юрій Лебіщак, Василь Кричевський, Опанас Сластіон, Єва Куликовська та ін.)
Кераміка широко використовувалася і в архітектурі підрадянської України кін. 1940-х – 1980-х років. Спочатку у вигляді теракотових деталей фасадів (капітелі, фризи, облицювальні плитки тощо), а в 1960-1980-х рр. – у вигляді монументальних панно чи скульптурних елементів на фасадах та в інтер’єрах громадських будівель. Головну роль у поверненні кераміки в архітектуру в цей період відіграли фахівці Академії архітектури УРСР на чолі з академіком В. Заболотним.
Вже 1945 року Академія провела конкурс на проектування типових деталей для декорування фасадів міських багатоповерхових будинків. Тоді ж в Інституті художньої промисловості було створено керамічну майстерню, яка увійшла в історію мистецтва під назвою Софійська гончарня. Художники, технологи, майстри, які працювали в цій гончарні, тією чи іншою мірою причетні до всіх важливих архітектурно-декоративних проектів, реалізованих в Україні в 1950-1980-ті роки. На жаль, багато з цих монументальних керамічних панно і інтер’єрних композицій були зруйновані й продовжують нищитися при переобладнанні ресторанів, готелів, санаторіїв, кінотеатрів їхніми новими власниками або через заходи з декомунізації.
В експозиції виставки у “Хлібні” представлені речі, які ілюструють всі ці етапи історії архітектурно-декоративної кераміки України – облицювальна плитка XI-XIII ст., зразки кахлів XVI-XX ст., деталі декоративних фризів Михайлівського Золотоверхого та Успенського соборів XVIII-XIX ст., ескізи типових керамічних деталей фасадів та монументальних панно кін. 1940-х – 1980-х рр. Більшість експонатів з фондових збірок Заповідника, Національного музею історії України та приватних колекцій глядачі побачать уперше.
Куратори: Олена Корусь, Святослав Яринич

телефони для довідок 278-20-83, 050 444 51 63

Напишіть відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.