Олексій Желтоногов. Від фігуративу до абстрактного мінімалізму

Олексій Желтоногов – український художник, народжений в Одесі, де закінчив художню школу ім. Киріака Костанді при училищі імені М.Б. Грекова, згодом – театрально-художнє училище. Далі – МГАХІ ім. В. І. Сурикова за спеціальністю “станковий живопис”. У 2002 його пастельні роботи публікує видавництво “London Contemporary Art” в каталозі  арт-проекту “Russian artistic guide 2002” (експонувались в Третяковській галереї (Москва) та у Державному  Російському  музеї  (Санкт-Петербург). У 1992 Олексій вступає до Міжнародної асоціації художників при ЮНЕСКО.

Та, що сидить. (Ввійшла до каталогу арт-проекту "Russian artistic guide 2002"
Та, що сидить. (Ввійшла до каталогу арт-проекту “Russian artistic guide 2002”)

З 90-х років О. Желтоногов – постійний учасник міжнародних художніх  проектів. У студентські роки він починає графічний цикл “НЮ”, розробляючи авторську техніку олійної пастелі. Цикл завершує 2013 персональним проектом в Музеї сучасного мистецтва України. Про цю виставку дослідниця сучасного мистецтва, відомий мистецтвознавець Галина Скляренко написала наступне: “… І, справді, у творах Олексія Желтоногова спливають то прекрасні жінки Ренуара, то внутрішньо-драматичні образи символістів, а то й відомі картини самого “раннього Пікассо”… Але тут і з`являється те, що великий художник назвав “чимось іншим”: присутність Автора.

Жінка з червоною квіткою. (Ввійшла до каталогу арт-проекту "Russian artistic guide 2002"
Жінка з червоною квіткою. (Ввійшла до каталогу арт-проекту “Russian artistic guide 2002”)

Адже, вступаючи у діалог з мистецтвом минулого, створюючи свої композиції “за мотивами” відомих картин, Олексій Желтоногов представляє тут свою, власну їхню інтерпретацію, позначену характерною для нього камерністю образів, емоційною стриманістю, ясністю метафор, підкресленою естетичністю художньої мови та формальних прийомів. Невипадково у своїх роботах він малює саме жіночі постаті: саме вони утворюють в історії мистецтва чи не найяскравішу традицію. Однак у Желтоногова вони – скоріше символи, ознаки то м`якості і пластичності, то загадкової таємничості, то гострої непередбаченості. І тут важливе місце належить техніці виконання – пастелі, що надає твору особливої світлоносності, властивої цій техніці оксамитової м’якості фактури.

Оголена в світлі
Оголена в світлі

Пастель – техніка дивна. Це і живопис, і графіка одночасно. Недарма один з її найблискучіших майстрів Едгар Дега називав себе “колористом з лінією”. У тепло-гарячих пастелях Олексія Желтоногова продовжується досвід мистецтва, а старовинна техніка стає сучасною…”

Карпати. Оксамити, гори, долини. 2014
Карпати. Оксамити, гори, долини. 2014

Графічний живопис Олексія Желтоногова з роками набуває розвитку. Він працює в авторській техніці олійної пастелі, створює пленерні проекти “Альбоми”. В “Абстрактних пейзажах” відтворює яскраві образи українських Карпат. Наступного року здобуває звання Лауреата VII Всеукраїнської трієнале графіки 2015 (твори були опубліковані в каталозі).

Карпати. Червоні Боржави
Карпати. Червоні Боржави

“Персоналізація” у креативному київському просторі KZ ART ROOM та “Живопис СЕЇ” в луцькій галереї Волинської організації Національної спілки художників України – це наступні циклові проекти митця. Він ставить перед собою завдання донести до глядача емоційний душевний настрій. Стиль “сеї” називають також стилем “грубого пензля”. Художники цього стилю нерідко вдавалися до таких прийомів, як узагальнення, гіперболізація, ассоціація. Саме в стилі “сеї” працювали художники, які писали експромтом, під впливом миттєвого настрою.

6n

Циклові проекти Олексія Желтоногова “НЮ”, “Абстрактний пейзаж”, “Альбоми”, “Живопис СЕЇ”, “Чорне та срібло” – яскрава панорама етапів його творчості.

№ 10. Сезон. 2018
№ 10. Сезон. 2018. З циклу “Чорне та срібло”

З інтерв`ю з Олексієм Желтоноговим про цикл “Чорне та срібло” 2017 2018

– Чорне – це колір.

– Мій метод простий і складний одночасно.

– В своїй творчості я синтезую графіку і живопис, вивчаю тональну масу як пляму, як аспект зображення. Мета і підхід моєї творчості полягає в розвитку фактури монохромної плями. Фактурна пляма є візуальною структурою, простою і складною водночас. Я навмисно виключаю інформацію про колір, звертаюсь до монохромного викладу, створюю вібруючий стан з корпускул світла. Тональність – основа живопису і графіки: ніщо не може існувати без тону. Градації тону є фундаментальною складовою моїх робіт. (І тут важливе місце належить авторській техніці нанесення матеріалу – олійної пастелі, що надає роботі характерну глибину, бархатистість і м’якість – авт.).

№ 4-1. Сезон. 2017
№ 4-1. Сезон. 2017

У представленому циклі домінантою виступає верхній шар срібла. Наскрізна тема циклу – срібло, фактурний стан дихаючого мазка. При цьому складне багатошарове нанесення олійної пастелі надає глибини і багатства нюансів двох кольорів. Чорний створює глибину і тло нашого часу.

№ 1. Сезон. 2017
№ 1. Сезон. 2017

– Про техніку: матеріал, в якому я працюю, олійна пастель, і створена мною техніка дає багатство фактури, текстури, глибину зображення, дозволяє писати тонко і пастозно, накладаючи шар за шаром, створюючи безліч відтінків від глибокого чорного до сяйва срібла. Робота нагадує, з одного боку, друковану графіку, з іншого, – живопис і схожа на нитки гобелену.

Зима. Сезон. 2016
Зима. Сезон. 2016

Художник знайшов свій стиль, має власний почерк. Світ творів Олексія Желтоногова захоплює кольоровою радістю й гармонією, відкритою щедрістю та розмаїттям переживань.

Мирослава Кодак

Напишіть відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.