МСМУ запрошує відвідати нову виставку «Погляд у часі»

«Погляд у часі» – таку назву має виставка, яка  відкривається 13 лютого у Музеї сучасного мистецтва України у рамках проекту «Семейные ценности – Родинні зв’язки».

І. Чамата. Нічне сяйво. 1969
І. Чамата. Нічне сяйво. 1969

Час неспинний, він плине, і з ним змінюється цей мінливий світ. Побачити його очима творчих особистостей різних поколінь, але пов’язаних міцними родинними узами, зможуть усі, хто завітає на виставку до МСМУ. На виставці буде представлено більш ніж 100 робіт неперевершених українських митців – Сергія Єржиковського, Ніни Котек, Олега Єржиковського (батько, мати, сина), Бориса Приймака (тестя О. Єржиковського), Ігоря Чамати (двоюрідного брата  О. Єржиковського), В’ячеслава Снісаренка (зятя О. Єржиковського).

C. Єржиковський. Портрет І. Чамати
C. Єржиковський. Портрет І. Чамати

Сергій Миколайович Єржиковський (1895–1989) походить з родини православного священника. Народився під (Вільно) Вільнюсом, там же навчався спочатку у церковно-приходській школі, потім у класі чудового художника Івана Рибакова, якій викладав малюнок та історію мистецтва в Вільнюській художній школі в чоловічих класах. За старшим братом пішов добровольцем на фронт у Першу світову війну. Після війни приїхав у Київ. У 1928 р. закінчив Київський художній інститут. Викладав у Київській художньо-індустріальній школі з 1929 по 1931 рр., Харківському поліграфічному та художньому інститутах у 1933–1935 рр. , з 1935 по 1941 та з 1946 по 1969 у Київському художньому інституті. Дивом уникнув розстрілу як колишній офіцер. Пройшов усю Другу світову війну, можливо, це й ще приятельські стосунки з генералом Горбатовим О. В. вберегли його і його родину від переслідувань. З 1947 року – професор, заслужений художник України. Мав державні нагороди. Він писав багато портретів людей знайомих, малознайомих і зовсім незнайомих, бачив вуних те, що іншим не під силу побачити. Сергій Миколайович усе життя був у захваті від живопису і писав весь час, поки були сили.

Н. Котек. Автопортрет 1937
Н. Котек. Автопортрет 1937

Ніна В’ячеславівна Котек (1901—1984) народилася у (Вільно) Вільнюсі в родині чеських дворян, які емігрували з Чехії. Ще до революції вони приїхали до родичів у Житомир, а під час наступу Червоної армії не встигли покинути місто. Життя стало дуже скрутним і, щоб заробити копійчину, Ніна стала змальовувати цікаві картинки, робила листівки і відносила їх до писчепаперової крамниці. До речі, коли помер її батько, вона знайшла усі ці листівки в шухляді його письмового столу. Це були перші Нінині малюнки. У 1925 р., приїхавши з подругою до Києва, вступає на факультет живопису Київського художнього інституту. Там молода дівчина знайомиться з Сергієм Єржиковським, який вразив її активністю, громадською діяльністю і закоханістю у живопис. Це визначило її подальше життя — заміжжя, народження сина, жахливі часи окупації, побут і творчість. Вона писала надзвичайні натюрморти, в неї був бездоганний смак і неймовірне відчуття кольору. Ніна В’ячеславівна любила життя в усіх його проявах і  живопис був одним з найулюбленіших після любові до чоловіка і сина.

О. Єржиковський
О. Єржиковський

Олег Сергійович Єржиковський (1939) народився у Києві. Шлях сина визначили батьки. Після вечірньої школи, де він навчався малювати, йому наказали вступати до художньої школи. Він не хотів розлучатися з друзями, але довелось. На щастя, у школі були чудові вчителі – Жаров Петро Васильович і Смирнов Валентин Сергійович. Шість років навчання у художній школі сформували нове коло спілкування і подарували нових друзів. Навчання у художньому інституті стало випробуванням для Олега Сергійовича. Після чудової підготовки у художньої школі йому знову довелось починати усе спочатку, а це дуже важко, коли творчій особистості не дають можливості розвиватися. У 1963 році Олег закінчив Київський державний художній інститут. Працюючи у Київському науково-дослідному інституті  експериментального проектування, познайомився і закохався у красуню-архітектора Марину, одружився.  Вона виявилася донькою головного архітектора міста Київ – Приймака Б. І. Олег Єржиковський працював у монументальному та станковому живопису і весь час шукав свій шлях у творчості. «Живопис – це моя закоханість, яка, мабуть, у моїх генах. Якщо ти вже почав малювати, закінчити неможливо», – каже художник.

Б. Приймак. Старий Тбілісі. 1984
Б. Приймак. Старий Тбілісі. 1984

Борис Іванович Приймак (1909–1996) народився в містечку Новочеркаську в родині донських козаків. Український радянський архітектор, педагог, професор, заслужений будівельник, народний архітектор, з 1955 по 1973 рр. – головний архітектор Києва – 18 років на цій посаді. У нього багатий послужний список, але насамперед – це людина творча, неймовірно талановита і багатогранна. Борис Іванович дуже любив писати, він робив замальовки будь-де: на нарадах, у відрядженнях, на відпочинку, а свої акварелі писав швидко й майстерно. Як він усе встигав – працювати, викладати, малювати і займатися простими життєвими справами, осягнути неможливо. Ця дивовижна людина лагодила взуття для своїх рідних, праски та телевізори, він не цурався мити посуд і завжди робив приємності для тих людей, які були поряд. Борис Іванович був чуйною, турботливою, відповідальною людиною і бажав зробити Київ таким, щоб з Дніпра увесь правий берег був у зелених пагорбах, щоб місто було наче під завісою таємниці, і щоб цей краєвид нагадував Київ прадавніх часів. На жаль, такі ж прекрасні задуми не приходили у голови архітекторам, які працювали після нього…

І. Чамата. У майстерні. 1979
І. Чамата. У майстерні. 1979

Ігор Павлович Чамата (1946) народився у Києві. Рід художника бере початок із родини чеських дворян Котеків. Його мати Анна та Ніна Котек – рідні сестри. Творчий шлях Ігоря Павловича допомогли обрати  батьки Олега Єржиковського, які брали хлопчика з собою влітку до села. Саме там, разом із Сергієм Миколайовичем, Ніною В’ячеславівною та Олегом він захопився справою свого життя – живописом. Потім було навчання у Республіканській художній середній школі ім. Шевченка. У 1971 р. закінчив Київський державний художній інститут, навчався у творчих майстернях Академії мистецтв під керівництвом академіка Сергія Григор’єва, ці роки митець згадує з особливим теплом. Це людина невичерпного оптимізму, він вміє побачити у звичайних речах надзвичайну зворушливість. Він наче проникає в саму суть того, що бачить, і цю суть і зворушливість відтворює у своїх творах. Тому роботи майстра такі привабливі, такі хвилюючі й прекрасні. В. Зінов’єв писав: «Ігор Чамата – щаслива людина, бо він любить те, що малює і малює те, що любить».

В. Снісаренко
В. Снісаренко

В’ячеслав Миколайович Снісаренко (1964)  родом із Запоріжжя. Його мати розгледіла в ньому  бажання малювати і віддала до дитячої художньої школи. Потім була Республіканська середня художня школа і, нарешті, після чотирьох спроб,омріяний Київський художній інститут. Весь час батьки морально підтримували його і він йшов до мрії, не зважаючи на перепони. Така наполегливість завжди приносить чудові плоди – В’ячеслав став чудовим художник і прекрасним педагогом, а у грудні 2019 р. отримав звання Заслужений художник України. Він вибрав для себе заняття не для легкодухів. Майстер працює у складній, непередбачуваній техніці офорту. Його твори складні і глибокі. А натхнення приходить звідусіль, насамперед, від улюбленої дружини Анастасії Снісаренко-Єржиковській,  від творчих робіт доньки Поліни, з тріщини на стіні київської будівлі, з речей, які оточують… Далі з’являється ідея,  і починається кропітка робота – неймовірна кількість замальовок, міркування, роздуми, і, якщо все, що зроблено, влаштовує, автор починає чаклування… Офорт – це техніка, яка потребує тонкої, вдумливої і кропіткої праці. Роботи В’ячеслава Миколайовича виходять такими, що знавці та експерти не здатні зрозуміти його авторську техніку. Ці витончено естетичні твори привертають увагу і зачаровують  неймовірними образами і світами.

Художні твори майстрів знаходяться у приватних колекціях і музеях по усьому світу, усі вони брали участь у багатьох виставках.

Відкриття виставки – 13 лютого 2020 р. о 18.00.

Виставка триватиме з 13 лютого по 29 березня 2020 р.

Адреса Музею:  вул. Кирилівська, 41, м. Київ

е-mail: modern-museum@ukr.net

Музей працює з 11.00 до 19.00 кожного дня, крім понеділка. Вхід вільний

Виставка "Погляд у часі" у Музеї сучасного мистецтва України

коментувати у Facebook

Ваш коментар:

%d bloggers like this: