Проект «Край» Олени Придувалової

На другому поверсі будівлі у самому серці історичного Києва розташувався арт-простір EDUCATORIUM, який знаходиться за адресою: вулиця Рейтарська, 8б. У цій мистецькій лабораторії 14 червня було презентовано персональний проект київської художниці Олени Придувалової “Край”. Експозиція складалась з серії робіт, виконаних у техніці гуаші та акрилу на папері. Також у проекті були представлені етнографічні ляльки-мотанки, створені художницею у різні роки.

Супрематичні ляльки. 2000 - 2016. Тканина
Супрематичні ляльки. 2000 – 2016. Тканина

Олена Придувалова займається живописом, графікою, а також ужитковим мистецтвом. Її творчість тісно пов’язана з міською культурою та пейзажем. Олена народилася 1960 року в Києві. В 1986 році закінчила Київський художній інститут (тепер – Національна академія образотворчого мистецтва та архітектури). Навчалась на факультеті малярства, у відділенні театрально-декоративного мистецтва. Її вчителями були видатні митці Данила Лідер та Сергій Подерв’янський. Художниця – активна учасниця численних виставок та проектів з 1990 року, а її роботи зберігаються в десятках публічних і приватних колекцій по всьому світу.

Супрематичні ляльки. 2000 - 2016. Тканина
Супрематичні ляльки. 2000 – 2016. Тканина

Проект «Край» – це намагання авторки крізь модерністське світосприйняття осмислити поняття рідного краю, батьківщини. Назва проекту поєднує відношення до певного місця, як до чогось близького, дуже особистого, але водночас залишеного «на краю» свідомості та повсякденного життя. Присутність у галереї ляльок-мотанок доповнює це враження зверненням до фольклорної тематики. Вироби зі шматків тканини виступають як художні об’єкти, створені з нічого, а також дають можливість авторці попрацювати з кольором. У цій серії етнографія перегукується з абстракціонізмом. Виставка нагадує тезу доктора філософських наук Мераба Мамардашвілі щодо мистецтва, як неусвідомленої сповіді людства.

Старий будинок. Волуйки (ІІ). 2012. Папір, гуаш
Старий будинок. Волуйки (ІІ). 2012. Папір, гуаш

Серія графічних аркушів являє собою зображення інтер’єрів будинків у маленьких містечках, які наповнені старовинними речами та ностальгічними спогадами. Мисткиня знаходить натхнення у просторі, який вона наповнює кольором та особливим освітленням, вона ніби пише його власну історію. У знелюднених кімнатах, де час ніби зупинився, лінії та кольорові плями створюють зображення речей, що живуть своїм власним потаємним життям. Усе намальовано експресивно, короткими, «швидкими» мазками, які надають зображенню динаміки, відчуття повільного, але невпинного руху.

Характерною рисою творів авторки є інтенсивна гама, підсилення почуттів кольором. Навколишній світ сприймається передусім крізь кольорові взаємовідносини. Ефект зображення підсилюють часом шалені, майже неонові фарби у гармонійних колористичних поєднаннях. Глядач може відшукати у графічних аркушах нагадування про творчість Матісса, дадаїстів, можливо, примітивістів.

Серія "Будинок у горах." (І - ІІІ). 2013. Папір, акрил
Серія “Будинок у горах.” (І – ІІІ). 2013. Папір, акрил

Для Олені Придувалової безперечно важливим є професіоналізм у малюнку, коли рука художника йде за ідеєю. Використання технік гуаші та акрилу допомагає художниці відтворити ефект імпровізації, передати емоції місця та часу. Це водночас надає мазкам відчуття оксамиту, густини й свободи вираження певних емоцій, свіжого погляду.

Крім того, графічним творам Олени Придувалової притаманна театральність: у площині паперу мисткиня розігрує певну виставу – конфлікт у світлотінях, у поєднанні речей, у дещо гіперболізованому кольорі. Художниця пропонує глядачу подивитися на сцену її власними очима, як на постановку. Виникає враження, що авторка працює не тільки як художник, але в певному сенсі і як режисер того, що зображено.

Серія "Старий будинок. Волуйки" (І - ІІІ). 2012. Папір, гуаш
Серія “Старий будинок. Волуйки” (І – ІІІ). 2012. Папір, гуаш

Тож головною дійовою особою стає простір на аркуші, де як на сцені одночасно синтезовані улюблені жанри авторки, – підкреслені насиченим колоритом інтер’єр і натюрморт. Завдяки спілкуванню з творами Олени Придувалової глядач отримує змогу побачити навколо такі барви та відтінки, яких досі не помічав.

Насичений колорит «портретів кімнат» у графічних роботах київської художниці гармонійно співіснує з білими стінами, ліпниною на високій стелі, старовинним стільцем і білим роялем, що зустрічають відвідувачів галереї й створюють відчуття затишку та спокою посеред літнього міста.

Олена Вінокур, мистецтвознавець

коментувати у Facebook

Ваш коментар:

%d bloggers like this: