У Львові розкривають таємниці твору невідомого фламандського художника кінця XVII – початку XVIII ст.

У Львівській національній галереї мистецтв імені Б. Г. Возницького триває виставка “Грішник. Семантика одного твору”.

Мітологема гріхопадіння, осмислення та переосмислення життєвого шляху – одвічна тема, яка турбує людство. Вона неодноразово надихала митців і давала ґрунт для творчих інтерпретацій. Натомість Великодня пора асоціюється у нас з добром та милосердям і спонукає до прощення гріхів.

Бо, справді, чим є грішник, як не нещасним у царстві своїх гріхів. Немає нікого гіршого від людини, яка вибачає собі недобрі звички, у полон яких потрапила. І тільки через страх перед вічною карою усвідомлює, що брама до Царства Небесного зачинена для неї не назавжди. Милостивий Господь, прагнучи врятувати людей, радо приймає до себе грішника. Ця згадка про Боже Милосердя дає людині надію на прощення гріхів і звідси народжується початкова любов до Господа, що спонукає людину прийняти тайну покути.

Картина “Алегорія Божественного Милосердя” невідомого фламандського художника кінця XVII – початку XVIII ст. зберігалась у фондосховищі Галереї. До цього часу полотно жодного разу не експонувалося, оскільки мало численні пошкодження. Однак завдяки кропіткій праці фахівців з науково-дослідного відділу реставрації унікальний зразок сакрального живопису став нарешті доступним для огляду.

Сюжет композиції представленої картини був запозичений зі зразків фламандського мистецтва кінця XVI ст., зокрема двох гравюр авторства Генріха Гольціуса (1558–1617) та Мартіна де Воса (1532 (1532)–1603). В усіх випадках головна концепція твору – шлях до прощення гріхів через каяття, що є проявом Божественного милосердя – цілком відповідала філософсько-теологічним віянням у культурі Західної Європи періоду контрреформації.

До виставки видано каталог “Алегорія Божественного Милосердя фламандського майстра XVII –XVIII ст.”

Виставка: 04 квітня – 10 червня 2019

Музей Івана Георгія Пінзеля
пл. Митна, 2, м. Львів

Куратори:
Оксана Козинкевич
Андрій-Ігор Жук

коментувати у Facebook

Ваш коментар:

%d bloggers like this: