В Івано-Франківську дослідять феномен станіславського сучасного мистецтва

4 листопада івано-франківська галерея “Маргінеси” представить проект “Ар(т)хеологія. Коротка історія станіславського сучасного мистецтва”. Початок о 17.00 за адресою: вул. Пилипа Орлика, 4.

14937040_1589884497988123_2034804681_n

Запізнілі потяги вивчати історію рано чи пізно трапляються з багатьма. За майже 30-ти- літній час практик образотворчості, з’яви нового покоління, інакших способів рефлексій настає потреба озирнутися з цього місця назад. Інколи, за відсутності збережених матеріалів, пригадати, реконструювати те, що було, вигадати те, чого насправді не було, провести своєрідні розкопи. Спробувати виявити розриви та мутації в дискурсивних наголосах та артистичних практиках, взаємостосунки з владою та силами, що приходять «із-зовні». Найкраще це зробити в експозиційному полі, на виставці представивши комбінацію артефактів, котрі так чи інакше вплинули (впливають) на свідомість як автора, так і його оточення. Час виконання, техніка виконання, розміри, тематика не мають значення. Говоритимемо лишень про естетичний аспект і соціальні занурення у контекст. Це буде своєрідне намагання заповнити лакуну відсутності дослідження мистецького процесу в місті за означений період часу та варіантом самоусвідомлення точки відліку майбутнього. До експозиції відібрано твори майже 30-ти авторів різних поколінь: від О.Заливахи, М.Павлюка до Synchrodogs та Є.Самборського. В процесі формування драматургії виставки звична прямокутна зала доповнилася перегородками – щоб збільшити виставкову площу та створити смислові локальні зони. А початкова ідея вистави доповнилася настроями осінньої депресії, навіяними естетикою багатьох робіт і потребою чіткіше класифікувати та порозкладати на полички видобуте. Багато з пропонованого не попало в цю експозицію. Обмеженість площ та естетично-ідеологічні рамки обмежили вибір. Але це не останнє дослідження. Тим більше, неостаточне. Хочемо щоб усі мистецькі інституції взяли участь у цьому процесі, тому виставка не обмежуватиметься простором експозиції. Лекції, дискусії, конфронтаційні зустрічі різних поколінь усіх зацікавлених допоможуть критичніше глянути на пророблене та забуте і активізувати мистецьке життя міста.

Техніки: графіка, живопис, скульптура, відео-арт, об’єкти, перформанс…
Настрій: осіннє-депресивний.
Очікування: далі буде!
Welcome!

Анатолій Звіжинський

Перманентне екзистенційне розчарування людини, спричинене розумінням неможливості змін власного життя, щораз підсилюється, коли стикаємось з банальною реальністю. Якщо колись, закриваючи очі перед сном, сподівалися на існування ідеалістичної надії – завтра буде краще, то зараз бачимо, що «завтра приходить», а «краще не настає». Думку, що «людина швидко звикає до хорошого», продовжує життєвий прикла: «але теж звикає до всього». Стан брехні став буденністю, і ми спокійно можемо поговорити про це явище, сприймаючи його як даність.
Стимулом до створення цього проекту були довготривалі спостереження за мистецьким процесом Івано-Франківська. Виставка базується на проявленні спільних базових тем, присутніх в творчості художників, спираючись на котрі, конструюється оповідь. Таке дослідження проводиться для виявлення парадигми, властивої місцевим художникам, та її репрезентації.
Експозиція, відповідно, складається з трьох блоків, що умовно представляють собою повсякденність, збентеженість ситуацією та спроби виходу.
Відчуття безпорадності часто слугує відправною точкою розповіді для художників. Наша уважність та інстинкт самозбереження навчились добре співіснувати для того, аби перетворювати знання, чуттєвий досвід та критичні зауваження в кращому випадку в дивіденди (монетизоване самовираження), в гіршому, – в оформлення власних інтер’єрів (створення ДПМ).
Хто має очі – побачить.

Євген Самборський

Ваш коментар: