Скульптурна виставка Генрі Мура як частина модного показу Burberry
21-го лютого бренд Burberry представить глядачеві більш ніж 40 творів видатного британського скульптора Генрі Мура як частину модного показу в Makers House у лондонському Сохо. Саме напівабстрактні, вигнуті скульптури Мура надихнули британську компанію на створення другої колекції одягу в цьому році.
Експозиція на першому поверсі будівлі продемонструє бронзові скульптури майстра, його робочі моделі, рисунки та макети. Крістофер Бейлі, головний креативний і головний виконавчий директор Burberry, каже, що був зачарований творчістю Мура стільки, скільки він себе пам’ятає, й це не могло не вплинути на мотиви нової колекції.
Виставка покликана відобразити величезний внесок Мура в розвиток сучасного мистецтва Великобританії та всього світу. Вона проходитиме з 21 до 27 лютого й буде супроводжуватися семінарами, різноманітними заходами та акустичними виступами. На початку лютого Burberry також оприлюднила світлини зі своєї останньої кампанії, які були зроблені на території фонду Генрі Мура, так званих Henry Moore Studios and Gardens в англійському Гартфордширі, де він жив.
Редакція «Арт-ходи» вирішила, що цілком доречно згадати в цьому контексті, хто такий Генрі Мур, і чому його творчість й досі не даю спокою сучасним скульпторам.
Генрі Мур (1898 – 1986) є одним з найбільш важливих британських художників ХХ століття, і, можливо, найвідомішим на міжнародному рівні скульптором свого часу. Він знаний своїми напівабстрактними монументальними бронзовими композиціями, які можна побачити по всьому світу. Його роботи стали символом повоєнного модернізму і, так би мовити, стимулювали ренесанс британської скульптури.
Мур народився в 1898 році в Кастлфорді, невеликому йоркширському шахтарському містечку. Після отримання педагогічної освіти та служби в британській армії, він навчався в школі мистецтв у Лідсі, а потім у Королівському коледжі мистецтв у Лондоні. У 1950-их роках Генрі Мур отримав низку міжнародних замовлень. Аж до своєї смерті в 1986 році він продовжував рисувати й займатись скульптурою, текстильним дизайном і друкованою графікою.
На формування його ранніх робіт суттєво вплинуло мистецтво, яке не належало до західної традиції. Насправді, візити до етнографічних колекцій Британського музею виявилися для нього більш важливими, ніж його академічна освіта. Пізніше його надихала творчість провідних європейських модерністів, зокрема, Пікассо, Арпа, Бранкузі та Джакометті. Усіх їх об’єднувало глибоке відчуття гуманізму. Він знову і знову повертався до мотивів матері і дитини, фігури, що лежить, та часто використовував абстрактну форму, проводячи аналогії між людським тілом і ландшафтом.
Хоча скульптура залишалася для нього основним видом мистецтва, він також чудово рисував. Його рисунки людей, які ховалися на платформах станцій метро в Лондоні під час бомбардувань у період Другої світової війни, й досі користуються неймовірною популярністю. Захоплення Мура ландшафтом і природою свідчить про його закоріненість в традиції британського мистецтва, але його м’який, оптимістичний погляд на людство сприяв визнанню скульптора міжнародною аудиторією. Сьогодні важко знайти велике місто, де б не була встановлена одна з його фігур, що лежить, як нагадування про те, що людство може оговтатись після будь-якої катастрофи.
Стрижневі ідеї в творчості Генрі Мура:
Підґрунтям муровського методу слугувала техніка прямого висікання, яку він позичив не лише в європейського модернізму, а й у мистецтві інших народів. Він відмовився від процесів ліплення (в глині або гіпсі) і лиття (часто в бронзі), які складали основу його художньої освіти, й натомість працював над матеріалами безпосередньо. Йому подобалося цілковите занурення в процес, яке передбачала техніка прямого висікання, що використовувалась в роботі з деревом і каменем. За його словами, важливо, щоб скульптор «творив цілісну форму такою, якою він представляє її в своїй голові…», адже «він ідентифікує себе з її центром ваги».
З його прихильністю до техніки прямого висікання була пов’язана й віра художника в «правду матеріалів». Ця ідея базувалась на переконанні, що скульптор повинен поважати внутрішні властивості матеріалів на кшталт дерева та каменю, дозволяючи їм проявитися в завершеному творі. На думку Мура, матеріал мав свою власну життєву силу, «своє власне інтенсивне життя», і завданням скульптора було явити його світові.
Протягом 1930-х років, найбільш плідного та експериментального десятиліття в творчості Мура, він знаходився під впливом конструктивізму і, здебільшого, сюрреалізму. Від конструктивізму він сприйняв важливість абстрактної форми, а сюрреалізм надихнув його на залучення в свої роботи людського й психологічного факторів. Але сюрреалізм також сформував його зрілий стиль, спровокувавши любов скульптора до біоморфних форм, а також підказавши, як можна фрагментувати людську фігуру й редукувати її форму до найсуттєвішого.
Симпатії Мура до традицій незахідного мистецтва відбилися в переважно фронтальному характері його ранніх робіт. У зрілий період творчості він почав усе інтенсивніше цікавитися використанням трьох вимірів. Саме це спонукало його ввести до скульптур отвори, створюючи уявлення, ніби об’єкт виростає з відсутнього центру.
Джерелом формування муровських форм стали на рівних людське тіло та світ природи. Він часто позичав ідеї в різних об’єктів: гальки, раковин і кісток, і той спосіб, в який він використовував їх у своїх творах, примушував глядача дивитися на природний світ як на одну нескінченно різноманітну скульптуру, що постійно твориться природними процесами. Поєднавши в своїх роботах одночасно природний світ і людське тіло, Мур створив картину людства як могутньої природної сили.
За матеріалами сайтів: http://wwd.com, https://show.burberry.com/, http://www.theartstory.org/