Петро Антип – той, хто відчуває степ

4 квітня цього року в світлому й просторому приміщенні Національного музею Тараса Шевченка відкрилася виставка скульптора та живописця Петра Антипа. Виставка має назву «Амазонка – Богиня степу».

Петро Антип родом з Горлівки, що на Донеччині. Мальовнича степова природа та давні культури, що свого часу існували на тих територіях, надихнули автора на чуттєві, а інколи досить жорсткі, геометричні образи. Роботи митця поєднують міф, орнаменти первісних культур та реальність.

Скульптура, що говорить

Жіночі образи представлені амазонками. Амазонка згідно з давньогрецькою міфологією – жінка-воїн. Жінка, яка вміє захищатися та захищати. “Амазонки” скульптора виконані в неоавангардній стилістиці, зі штучного матеріалу. Але їхні образи не викликають небезпеки чи страху, навпаки, від цих скульптур віє  впевненістю. Відомо, що трикутник – це одна з перших геометричних фігур, яку використовували древні народи у своїх орнаментах. У ранніх землеробів трикутник символізував повітря, землю та вогнище.

Інший скульптурний образ – “Козак Мамай”. Так само, як й амазонка, він є міфологічною постаттю. Скульптура Мамая в авторській інтерпретації Антипа також позначена неоавангардними рисами та символікою. Але в цій роботі присутні, окрім трикутника, ще коло або сфера та квадрат. Не дивно, що квадрат завершує геометричну композицію. З древніх часів ця фігура уособлювала стабільність та стійкість.

Живопис, який відчуваєш

Картини майстра наповнені енергією та життям. Полотно «Життя триває» занурює глядача в світ амазонок і козака Мамая, демонструє бій між амазонками та скіфами, апелюючи своїм змістом та візуальним рядом до скульптури художника. Композиція створює простір між минулим, часом небуття та майбутнім. Цього ефекту допомагає досягти й взаємодія теплих та холодних кольорів.

Творчість митця здається надзвичайно сучасною. Вона спрямована на мислячого глядача. У роботи Петра Антипа слід вдивлятися і розмірковувати. Картини та скульптура відкриваються не відразу, а поступово: тільки після тривалого перегляду можна розгледіти їхню багатогранність.

Юлія Бондар, мистецтвознавець