У столиці розпочнеться другий етап проекту «Чумацький шлях»

3-го травня о 17:00 в Національному центрі народної культури «Музей Івана Гончара» відбудеться відкриття другого етапу міжмузейного проекту «Чумацький шлях», організатором якого виступило видання In Art. Виставка триватиме з 3-го травня до 25-го червня 2017 року за адресою: вул. Лаврська, 19.

У рамках проекту покажуть предмети трипільської кераміки з колекції Feldman Family Museum у поєднанні із творами сучасних художників. Тим самим організатори прагнуть продемонструвати безперервний зв’язок між архаїкою та сьогоденням. Крім того, сьогодні, коли Україна приймає Євробачення – один з головних культурних фестивалів Європи, проект має засвідчити, що українська культура, як стародавня, так і сучасна, має дуже тісні зв’язки з іншими європейськими цивілізаціями, що є одним з важливих аспектів української культурної самоідентифікації.

«Нам було важливо продемонструвати, що самобутня «мова» українського мистецтва та його символічні коди мають тісний зв’язок із європейською культурною традицією, що унаочнюється у творах сучасних митців, представлених в експозиції», – зазначає співкуратор виставки Світлана Стоян.

Серед робіт учасників проекту – Олексія Анда, Володимира Бахтова, Олександра Дяченка, Єгора Зігури, Миколи Журавля, Олексія Малих, Юрія Пікуля, – виокремлюється своєю неоміфологічною складовою експозиція творів Петра Антипа та  фотохудожника VarrIng (Ігоря Бабія).

Так, уяву українського художника з Донбасу Петра Антипа полонив скіфський період, відображений в четвертій книзі «Історії» Геродота «Мельпомена». Історія приазовського та причорноморських степів – у фокусі його творчості здавна. У ній сплелися в єдине ціле сюжети та орнаментика давніх культур і цивілізацій – від Трипілля до уславленого войовничого племені амазонок. Використовуючи матрицю античного міфу, художник суб`єктивізує його та наповнює своїми сенсами. Архетипальні образи персонажів скіфських і давньогрецьких легенд в авторському трактуванні та редукція форми, закорінена в архаїчній пластиці, створюють нову, наскрізно символічну образність, де важить внутрішня суть, а не зовнішня подібність.

У скульптурі Петро Антип мислить формулами, в яких синтезовано вкрай узагальнені фігуративні та абстрактні форми. З їхніх лаконічних конфігурацій складається неоміфологічний Всесвіт – у його синхронній та діахронній цілісності, фактично «поза часом». Така універсалізація візуальних образів надає художній мові митця актуального звучання: відображаючи циклічність історії, він апелює до найгостріших проблем сучасності.

Мотиви міфологічних містерій простежуються й у роботах з колекції «ВОГОНЬ УОСОБЛЕНИЙ» фотохудожника VarrIng. Вони ілюструють вірування наших пращурів, давніх слов’ян, у бога Сварога, повелителя сонця і вогню, якого називали Вогонь Уособлений. З давніх-давен живодайна стихія вогню була джерелом тепла та світла, мала культурне значення. Недарма одними з найархаїчніших знаків, тісно пов’язаних із календарем ще за трипільських часів, були солярні символи (коло, концентричні кола, круг з хрестом усередині). Вони й лягли в основу унікального сучасного проекту фотохудожника VarrIng. На його створення майстра надихнув виступ українських артистів-жонглерів, що поєднав у собі магічний танець та вогняне феєричне шоу, під час проведення міжнародного фестивалю в Центрі культури та історії Древньої Русі «Парк Київська Русь».

Тож у його фотороботах виникає образ Героя, який надлюдськими зусиллями підкорює вогняну стихію, створюючи магічний світ, придатний для життя людини. Розвиток образу відбувається поступово – від людського до божественного начала, яке в результаті перемоги стає повелителем вогню. Інтенсивні колірні контрасти підсилюють атмосферу священнодійства. Неповторність проекту полягає в імпровізаційному характері сюжетів, створених у 2012 році в процесі репортажної фотозйомки, що перетворюються майстром на художню колекційну фотографію.

Нагадуємо, що роботи цих та інших художників можна буде побачити в Музеї Івана Гончара до 25-червня цього року.