Тетяна Шимко: “Чекати натхнення чи якогось особливого настрою – це велика розкіш для мене”
Нещодавно арт-простір Lera Litvinova Gallery представив персональну виставку Тетяни Шимко “Faces”. Lera Litvinova Gallery має на меті відкрити для поціновувачів мистецтва нові погляди та концепції сучасних українських митців, влаштовуючи різноманітні арт-проекти і виставки як в Україні, так і за кордоном.
Леонора Янко, куратор проекту, мистецтвознавець, арт-менеджер та директор Lera Litvinova Gallery, зазначає: “Ми вирішили трохи змінити формат і представити ексклюзивні інтерв’ю із авторами та кураторами проектів замість звичного всім фото- та описового звіту про відкриття виставок. Це дозволить глядачам краще зрозуміти концепції робіт, розкрити закладені ідеї, що стоять за полотнами і ближче познайомитись із митцями”.
Авторка виставки “Faces”, Тетяна Шимко щиро розповіла про особливості своєї художньої техніки і пошуки власного стилю.
Інтерв’юер: Що спонукало Вас взяти до рук пензлі? Чому Ви вирішили пов’язати своє життя з мистецтвом?
Тетяна: Пов’язати життя з мистецтвом вирішила років п`ять тому, коли хобі переросло у професію, коли почали купувати мої роботи. За освітою я фінансист, але малювала все життя, скільки себе пам’ятаю.
І: У Вас дуже особлива техніка – це і пастель, і вугілля, і поталь. Що приваблює Вас у використанні таких матеріалів?
Т: Так, використовую різні матеріали – одразу бачу, що можна чим намалювати. Поталлю відображаю золоті та срібні прикраси, вугілля обираю для надання глибини образу, де необхідний насичений чорний. А працюючи над портретом темношкірого малюка з розмальованим білою фарбою обличчям, я наносила акрилову фарбу на руки і малювала пальцями.
І: Як відомо, творчості не існує без натхнення. Аби почати творити, необхідно віднайти у серці ті почуття, якими захочеться поділитись. Що слугує для Вас джерелом емоцій, які пробуджують дію творчих сил?
Т: Мене завжди надихає навколишній світ та зачаровує чудо життя.
І: Для багатьох митців робота над своїми витворами – це певна віддушина, спосіб позбавитись негативу і депресивних думок. Вам зручніше творити у пригніченому настрої чи у моменти духовного піднесення?
Т: Я – мама двох синів, тому чекати натхнення чи якогось особливого настрою – це велика розкіш для мене. Я працюю, коли маю час, а знаходячись біля мольберту, повністю поринаю в процес – це моя, така собі, медитація.
І: Пошуки власного стилю – це частина творчого шляху митця. Чи легко було знайти свій неповторний стиль, у якому Вам найкомфортніше працювати?
Т: Я тільки на початку свого творчого шляху, тому досі знаходжусь у пошуку. Пробую різні стилі та матеріали. Коли набридає “бруд” олії та акрилу, дістаю папір та акварелі…
І: Продовжуючи тему власного стилю, цікаво дізнатись про Ваші творчі експерименти. Ви відкриті для новизни і експериментів у мистецтві?
Т: Я постійно експериментую і з матеріалами, і зі стилями. Мене приваблює графіка в різних її проявах. У моєму доробку вже є одна ліногравюра, а в планах – офорт.
І: У чому, на Вашу думку, полягає феномен художника?
Т: Феномен окремого художника? В індивідуальності та неповторності.
І: Виставка “Faces” представила яскраві екзотичні портрети, пронизані атмосферою африканської та індійської культури, зосереджені на різноманітних емоціях. Чому для Вас, як для автора, важливо поділитися цими роботами із глядачем?
Т: Це фінішна пряма – поділитися з глядачем своїм світом. Це досвід для мене, адже роботи на стінах галереї сприймаються зовсім по-іншому, ніж вдома – видно всі плюси та мінуси, а це дає змогу обрати шлях, яким рухатись далі.