“Лірика музейних фондів”: виставка, що дарує Любов…
Зима поступово йде за небокрай, але лютий місяць ще у розпалі. Зігрітися у променях любові можна, завітавши у гостинні зали Музею сучасного мистецтва України. 14 лютого, у День усіх закоханих, о 18.00 Музей запрошує на відкриття виставки “Лірика музейних фондів”, де ви відчуєте безмежну ЛЮБОВ до України, світу, один до одного та, неодмінно, до творчості, краси, гармонії…
На виставці буде представлено декоративно-прикладне мистецтво, живопис, графіку і скульптуру українських митців різних мистецьких шкіл і напрямків. Є прізвища дуже відомі, є мало відомі широкій публіці, але усі вони Майстри з великої літери.
Шістдесят п’ять яскравих представників сучасного українського образотворчого мистецтва зачарують душевністю своїх творів і дозволять розчинитися у чарівному світі краси. Кожний з митців має свою унікальну індивідуальність, усі вони брали участь у багатьох власних ы спільних виставках, їх роботи зберігаються у музеях різних країн світу та приватних колекціях.
Бабак Микола Пантелеймонович (1954) – живописець, літератор, колекціонер. Людина, яка закохана у рідний край, історичну спадщину нашого народу, традиції та звичаї українців.
Басанець Валерій Лукич (1941) – художник, який працює у галузях живопису, графіки, скульптури. Один з активних учасників нонконформістського руху Одеси.
Белень Магдалина Іванівна (1951) – майстриня-чарівниця. Їі керамічні “закарпатці” викликають щасливу посмішку, такі вони гарні, сповнені гумору й життєвої мудрості.
Білик Микола Ілліч (1953) – скульптор. Скульптури Миколи Білика стали візитівкою української столиці – пам’ятники княгині Ользі з фігурами Кирила, Мефодія та Андрія Первозванного, Ярославу Мудрому біля Золотих воріт, Архангелу Михаїлу та ін. Представлена у музеї робота “Обійми” не така монументальна, але дуже тепла.
Бровді Лариса Олександрівна (1939) – українська художниця, яка віддала перевагу роботі над гобеленами. Її поетичному мистецтву притаманна гармонія та врівноваженість композиції, високий естетичний смак.
Анатолій Миколайович Буртовий (1961) – живописець, графік. Захоплюється історичною тематикою: епохою Трипільської культури, давньоукраїнськими міфами та легендами.
Микола Вакер (1897–1987) – український художник, графік, представник Паризької школи українського мистецтва. Народившись у Києві, він завжди сумував за своєю батьківщиною. Його життя було нелегким, але любов до мистецтва дозволила прожити довге, насичене творче життя.
Гармидер Геннадій Васильович (1945) – графік, живописець, книжковий ілюстратор, майстер екслібрису. Працює в техніці олійного живопису, офорту та інших графічних техніках. Майстер є автором натюрмортів, чудових портретів як своїх сучасників, так і романтичних вигаданих персонажів.
Дерегус Михайло Гордійович (1904–1997) – графік і живописець, член-кореспондент Академії мистецтв СРСР, член-кореспондент Академії мистецтв України, професор. Ця обдарована людина працювала в області портрету, пейзажу і побутового жанру, а його ліричні образи відрізняються тонкістю і ніжністю.
Ернест Іванович Котков (1931–2012) – художник-графік. Свого часу у газеті “Правда” Коткова назвали “абстракціоністом”, “формалістом” і “космополітом”. Це був майже вирок. Але справжній талант зупинити не можливо. Його шлях у мистецтві – це шлях людини, котра в основу свого життя поклала подолання стереотипів, переборення себе, матеріалу, консерватизму школи, нерозуміння влади.
Красна Тетяна Іванівна (1956) – живописець із творчої родини художників. Живопис – це стан її тонкої душі, її реальність, всепоглинаюча стихія буття.
Лоза Адольф Іванович (1931–2004) – художник. Палітра майстра була сонячною, наповненою життєвою енергією добра, любові і світла. Сам він казав, “хороший художник служить красі, а значить – людині …”. Він і служив, роблячи цей дивовижний світ ще більш прекрасним.
Сельський Роман Юліанович (1903–1990) – художник-імпресіоніст. Рельєфність форм, фактурність, вдало підібраний колорит – такі вони, роботи надзвичайного майстра. Пишаємось, що маємо у колекції Музею роботи цього видатного митця.
Мистецтво – це велика магія і коли воно має філософське підґрунтя, коли митець спілкується з глядачем “душею”, коли мова його творів знаходить відгук у відвідувачів, воно стає сакральним і щирим. Приходьте до залів Музею, роздивляйтесь твори українських митців, спілкуйтесь, слухайте і висловлюйте свої думки. Лірична подорож вже скоро розпочнеться.Ліричного настрою додасть музика, яка звучатиме у виконанні лауреатів міжнародних конкурсів під керівництвом Павла Колпакова, а келих теплого фірмового музейного глінтвейну зігріє тіло.
Церемонія відкриття виставки відбудеться 14 лютого о 18.00.
Виставка триватиме з 14 лютого по 17 березня 2019 р.
Музей працює з 11.00 до 19.00 кожного дня, крім понеділка, вхід вільний
Адреса музею: вул. Кирилівська, 41, м. Київ
