Олег Капустяк

kapustyak_portfolio

1962 – Народився в м. Львові

1985 – Закінчив Інститут прикладного та декоративного мистецтва (тепер ЛНАМ) за фахом “кераміка”

1989 – Член НСХУ

Головні професійні події за останні роки:

Участь у симпозіумах:

2014 – Канів. Україна (граніт) ,Олесько. Україна (дуб)
2012 – Радомишль. Україна (граніт)
2011 – Дрогобич. Україна (дуб) , Канів. Україна (граніт)
2009 – Суми. Україна (тополя)
2007 – Святогірськ. Україна (пісковик)
2005 – Гурзуф. Крим (вапняк)
1997 – Мінськ. Білорусь (доломіт)
1996 – Олесько. Україна (вапняк)

Персональні та групові виставки:

2015 – Великий скульптурний салон. м. Київ.
2014 – Трієнале скульптури. м. Київ.
2012 – Великий скульптурний салон. м. Київ.
2011 – Трієнале скульптури. м. Київ.
2010 – Великий скульптурний салон. м. Київ.
2007 – І салон скульптури, Український Дім. м. Київ.
2005 – Трієнале скульптури, Б.Х. м. Київ – ІІ премія.
2000 – De Novo, Міжнародний симпозіум мистецтва. м. Львів, м. Одеса.

Роботи знаходяться:

  • Галерея мистецтв, м. Львів.
  • Парк-музей “Олеський замок”, м.Олесько.
  • Музей українського мистецтва, м. Київ.
  • Парк Скульптури, м. Гурзуф.
  • Музей Т.Г.Шевченка, галерея “Княжа Гора”, м. Канів.
  • м. Львів та м. Мінськ.

Живе та працює в  м. Львові.

Для мене скульптура є інтригою і здивуванням.
Насправді – це робота, яка приносить емоції. Скульптура – це об’єм, який можна обійняти, помацяти. Вдень вона ловить світло і дає тінь. Часом вона є ажурною, із отворами, через які проходить форма світла, також об’ємна. Велика інтрига скульптури – це форма, що її оточує, невидима, якщо скульптура добре зроблена. Невидиме працює на об’єм скульптури.
На мій вибір стати скульптором вплинув професор Д. Кривавич на 4 курсі інституту. Я любив живопис, а він сказав: «Ви відчуваєте об’єм, Вам потрібно ліпити». В 1989 р. завдяки скульптору Л. Яремчуку я потрапив у творчу групу художників у м. Седнів. Там я 2 місяці працював у одній майстерні з Петром Антипом – скульптором з Горлівки. Його темперамент, бачення форми, роботи спрацювали для мене як детонатор для серії у сталі «Бій зі щуром», «Вальпургієва Ніч», «Портрет колеги».
Фігуративна композиція – це те, що мене цікавить, і над чим працюю тепер. «Нащадок героїв» – серія чоловічих торсів, що почалась у Криму, Гурзуфі на симпозіумі скульптури 2007 року. Формальні чи абстрактні теми були і є близькими, ця сюжетна лінія в роботі помітна також. Улюблені матеріали: сталь, граніт, бронза.
Звичайно оцінюю скульптури моментом інтриги в роботі, несподіванки, свіжого враження та професійної наповненості форм, об’ємів, що працюють у просторі.

min_kapust_tanok
Архаїчний танок. 2006 – 2010. Бронза. 70х140х455 см. H – 130 см (велика фігура)

 

min_kapust_valuyok
Нащадок героїв з Валуйок. 2014. Дуб, сталь. H – 160 см

 

kapustyak_kuros
Курос. 2006. Сталь, граніт. 37х7х9 см
art-lviv-online-oleh-kapustyak-bronzovyi-viter
Бронзовий вітер. 2003. Бронза. H – 48 см. Власність Музею українського мистецтва. м. Київ

 

min_kapust_6_dniv
Шість днів. 1996. Бронза, доломіт. 36х80х40 см
min_kapust_zhyttya_na_sonci
Життя на сонці. 1994. Бронза. 38х50х30 см

min_kapust_gurzuf

 

min_kapust_geroy
Нащадок героїв із Радомишля. 2013. Граніт. 150х55х55 см

 

min_kapust_pes
Львівський пес. 2011. Бронза. 75х32х32 см

 

min_kapust_gron
Гроно. 2014. Бронза. H – 110 см