Живописна поезія Михайла Гаплевського

Необхідність творити кожного митця немов пече зсередини. Саме внутрішнє прагнення пошуку дозволяє митцеві не залежати ні від чого! Перше, що має зробити митець, – це народитися. А потім рабськи навчатися все життя!

Михайло Гаплевський

Він народився Художником. За світобаченням, покликанням, відчуттям кольору й композиції. Вмінням побачити красу в простих речах. Саме тому мистецькому становленню Михайла Гаплевського не завадила ані прозаїчність отриманої свого часу в Жданівському технікумі міського електротранспорту  спеціальності, ані важка, виснажлива робота в камені, що давала засоби для життя.

Камінь, експерименти з графічними зображеннями, олійний живопис – ось так виглядала логіка його творчого шляху, що зрештою, в 1994 році привів його до цілком свідомого занурення в стихію малярства. Це було хобі, що стало вагомою частиною життя й можливістю творчої самореалізації. Малював здосвіта. Працював натхненно й важко, знаходячись в постійному процесі навчання. Багато експериментував у пошуках оригінальної творчої манери й власної стилістики.

Втім, Михайло Гаплевський завжди залишався вірним собі й своїй натурі: внутрішнє світло митця відбивалося як в його полотнах, так і в повсякденних вчинках… Згодом зазнав належного визнання. З 2011 року встиг взяти участь в десяти всеукраїнських виставках; а його роботи поповнили приватні колекції України, Естонії, Росії, Словенії, Австрії, Німеччини тощо.

Пантеїстичне світосприйняття Михайла Гаплевського, вміння прозирнути в божественну суть природного світу обумовили трансцендентну глибину його творчості. В своїх роботах він дивним чином поєднує зачарування унікальністю й красою моменту з осягненням  метафізичного образу світу. Прагне відтворити вічне крізь призму мимобіжного…

Він – різний. Пейзажі й натюрморти, зокрема, варіюються від реалістичного, часом – постерного зображення, позначеного імпресіоністичною манерою виконання, до майже цілковитої абстракції, в якій де-не-де вгадуються знайомі силуети дерев, трави або квітів. Михайло Гаплевський творить свій власний поетичний міф про одухотворену природу, життя якої – це яскраве драматичне дійство. Долучитися до нього дано лише спостережливому й уважному глядачеві. Навіть його урбаністичні пейзажі, просякнуті енігматичною атмосферою, стають одним цілим з оточуючим світом природи.

Чуйність й чутливість митця «читається» в кожній деталі картини: тонкощах кольоропередачі, тональних й світлотіньових ефектах, делікатності ліній, фактурному розмаїтті та грамотному введені просторових планів. Синтез цих елементів працює на створення загального настрою твору та його емоційного фону. Експресивність образу досягається часто лаконічними, доведеними до мінімалізму засобами художньої виразності. Один з улюблених прийомів Гаплевського –  ритмізоване сполучення плям локального кольору, що надає його роботам декоративності й відчуття внутрішньої динаміки. Залежно від авторського задуму цей нескінченний іманентний рух то плине тихо й лагідно, то раптом починає струмувати, набираючи обертів й гостроти.

Внутрішній «танець» на полотнах митця супроводжується колірним різнобарв’ям: від пастельно-приглушеної палітри до яскраво-соковитих, флуоресцентних тонів. Виникає парадокс: Михайло Гаплевський то організовує умови для інтимного діалогу глядача з природним довкіллям, то максимально емансипує природу від людини, доводячи її зображення до штучного поп-артівського звучання. Втім, навіть за таких умов, його образи природи ретранслюють поетизований погляд митця на дійсність; свідчать радше про жагу мистецького експерименту, аніж про іронізування автора над атрибутами масової культури.

Нескінченні пошуки технік та прийомів зображення, а також чарівливе мерехтіння живописного поля, по-особливому вібруючі кольори стали унікальною рисою творчої манери Михайла Гаплевського. «Мозаїка» з широких й цяткових мазків примушує його полотна грати та перлитися барвами. Майстерно розміщені колірні маси відповідають за композиційну виваженість й цілісність. Пластична виразність форм і ліній акцентує лейтмотив кожного твору, і бринить музикою живописних акордів.

Особистий міф Михайла Гаплевського про навколишній світ – це мелодія його душі,  віддзеркалена в художньому замилуванні красою Всесвіту. Магія простих речей та явищ. Суто дзенівське ставлення митця до життя, що об’єднує наполегливу працю і споглядання природи, створює неймовірний за чуттєвим нап`яттям ефект від переважної більшості його творчого доробку. І ти вже поволі розчиняєшся в напівпрозорому мареві живописного ландшафту; коли-не-коли чіпляєшся оком за шалену поліхромію дерев і будинків; ловиш себе на думці, що всередині тебе народжується поезія…

Міла Саєнко, мистецтвознавець

Довідка про Михайла Гаплевського:

Гаплевський Михайло Володимирович народився в 1966 році в сел. Борисівка Білгородської області. З 1972 року мешкав в Жданові (тепер – Маріуполі) Донецької області. З 1994 року свідомо зайнявся малярством. Був членом творчої групи «Вікно». Неодноразовий учасник загальноміських та всеукраїнських виставок (з 2011 року). Твори майстра зберігаються в багатьох колекціях України, Естонії, Росії, Словенії, Австрії, Німеччини, Канади та Ізраїлю. На жаль, в 2015 році Михайло Гаплевський відійшов в засвіти.

Прохолода. 2010. Полотно, олія. 85х75 см
Прохолода. 2010. Полотно, олія. 85х75 см
Яблуні. 2011. Полотно, олія. 80х55 см
Яблуні. 2011. Полотно, олія. 80х55 см
IMG_0756 (2)
Вулиця Торгівельна. 2013. Полотно, олія. 120х85 см
IMG_0748
Пейзаж-фантазія. 2010. Полотно, олія. 91х80 см

LEV_2083

IMG_0678

LEV_2103