Виставка Костянтина Синицького «Іржа»

Загалом, літо, так би мовити, – «мертвий» сезон на арт-теренах країни. Період пекельної спеки не сприяє натхненним походам по галереям і музеям. На такий подвиг відважиться хіба що відчайдушний турист чи завзятий поціновувач мистецтва. Втім, це зовсім не означає, що подивитися влітку нема на що. Ба, часом трапляються мистецькі події, справді варті уваги та зацікавленості, як з боку звичайного глядача, так і з боку професіоналів.

  10 - 20 липняТак,  з 10 по 20 липня  2015 року столична художня галерея «Митець» представила київській публіці та гостям мегаполісу виставку «Іржа» відомого українського скульптора Костянтина Синицького. Випускник і з 2005 року викладач Національної академії образотворчого мистецтва та архітектури Костянтин Синицький постійно бере участь в різноманітних виставках, скульптурних симпозіумах й інших мистецьких проектах. Ставши з 2008 року учасником  Всеукраїнської  трієнале скульптури та Великого скульптурного салону, він вже 2014 року отримав першу премію трієнале за серію «Головоногі».

Костянтин Синицький коментує ідею своєї виставки наступним чином: «У мене відразу виникла ідея виставити металеві твори. Втім, іржа не з’являється відразу всюди. Вона народжується з невеличкої плями на якомусь фоні. Я зробив оцю іржаву «пляму» у вигляді металевих скульптур на фоні тих робіт, які їм передували, тим самим показавши логічний розвиток  цієї теми в моїй творчості. Власне, це не означає, що надалі іржа все роз’їсть. Може, ці експерименти на певній стадії й припиняться, а, можливо, матимуть продовження…»

Втім,  «Іржа» видалася скоріше своєрідною ретроспекцією, аніж автономним художньо-концептуальним проектом автора. Тож, містка символічно-філософська назва виставки об’єднала під одним дахом твори різних років й матеріалів, різних стильових та ідейно-сюжетних напрямків: від практично академічної пластики («Жіночий торс», 2000 рік) до модерністських експериментів в дусі Олександра Архипенка та інших скульптурних геніїв першої половини ХХ століття («Жага запліднення», 2000 рік, «Смерть скляра», 2000 рік, «Сумні думки», 2000 рік); від сюрреалістичних мотивів («Чи то Ібіс, чи то Анубіс (історична гойдалка)», 2010 рік; серія «Головоногі», 2012 рік; ) до реалістичних форм і буденних сюжетів («Після душу», 2015 рік).

Почасти логічним, почасти трохи надлишковим став акомпанемент скульптурної експозиції  у вигляді графіки. Загалом, експозиційний простір був задіяний на сто відсотків. Проте автору через його задум не вдалося витримати єдину концептуально-стильову лінію виставки.

На відкритті виставки

Костянтин Синицький прагне  відкрити спостережливому глядачеві «…життя як простір, мистецтво як гру в цьому просторі, гру з простором, з його об’єктами та суб’єктами, гру з самим собою…» Цей  іронічно-ігровий, гротесковий момент яскраво прослідковується в його металевих роботах, зокрема, серії «Головоногі», та композиціях «Фігурне катання (обов’язкова програма)», 2010 рік й «Зоологічний казус», 2009 рік. Вони багатозначні, парадоксальні… По-своєму епатажні, інколи хворобливо моторошні й водночас просякнуті лірично-поетичним настроєм. Здається, автор відверто ділиться з глядачем своїм інтимним внутрішнім світом, в якому час від часу вступають в двобій Хаос та Космос, світло й тінь, реальність і фантастика, поезія та проза…

Влучно знайдене формальне рішення дозволяє його образам «працювати» в просторі й будити уяву стороннього спостерігача: часом іржа буквально поглинає й роз’їдає не лише поверхню об’єктів, а й їхню «сутність», звільняючи кістяк дивовижних створінь від зайвих нашарувань. В серії «Головоногі» тіла об’єктів – цілісні геометризовані організми, з відокремленими від тулуба головами. Металева оголена 2015 року виглядає вже зовсім реалістично, ніби ставлячи жирну крапку в еволюції іржавих образів Костянтина та завершуючи своєрідний «колообіг» форм в природі…

Хоча в якості цілісного проекту в даному арт-просторі «Іржа» не прозвучала, однак, як  ретроспекція, вона цілком вдалась. Продемонструвала розвиток та ідейно-пластичні пошуки скульптора. Акцентувала мейнстрімні сфери зацікавленості автора. Поставила глядачеві питання про пізнання власної суті… За кадром залишилась відповідь на сакраментальне: «Хто ми? Звідки? І куди прямуємо?..»

Мистецтвознавець Марина Стрельцова

Серія Головоногі. № 2. 2012. Метал, дерево
Серія Головоногі. № 2. 2012. Метал, дерево
Фігурне катання. (обов`язкова програма).2010. Метал
Фігурне катання. (обов`язкова програма). 2010. Метал
Кисломолочний негр.2000
Кисломолочний негр. 2000
Зоологічний казус. 2009. Метал
Зоологічний казус. 2009. Метал
Дивна птаха.2000. Камінь, дріт
Дивна птаха.2000. Камінь, дріт
Чи то Ібіс, чи то Анубіс (історична гойдалка). 2010. метал
Чи то Ібіс, чи то Анубіс (історична гойдалка). 2010. метал