В НХМУ покажуть виставку “Інша історія: мистецтво Києва од відлиги до перебудови”

Національний художній музей України та Аукціонний дім “Дукат” запрошують на відкриття виставки “Інша історія: мистецтво Києва од відлиги до перебудови”, яке відбудеться 2 вересня о 19.00 у виставкових залах НХМУ. Виставка триватиме до 30 жовтня 2016 року. Куратор проекту – Галина Скляренко.

ВІЛЕН БАРСЬКИЙ. Колаж з Вермером. 1970 р.
ВІЛЕН БАРСЬКИЙ. Колаж з Вермером. 1970 р.
МИКОЛА ТРЕГУБ Абстрактне. 1977 р.
МИКОЛА ТРЕГУБ Абстрактне. 1977 р.

Продовжуючи лінію дослідження мистецького ландшафту нашої країни, музей присвячує цей проект місту і людям, з якими співіснує вже 117 років. Виставка “Інша історія: мистецтво Києва од відлиги до перебудови” репрезентує твори київських митців, пропонуючи широкий погляд на різноспрямованість їхніх художніх зацікавлень, неоднозначність авторських шукань та стосунків з реальністю.

ІВАН МАРЧУК. Абстракція. 1974 р.
ІВАН МАРЧУК. Абстракція. 1974 р.
КОСТЯНТИН-ВАДИМ ІГНАТОВ. Портрет Ю. Малишевського. 1976 р.
КОСТЯНТИН-ВАДИМ ІГНАТОВ. Портрет Ю. Малишевського. 1976 р.

Кожний діалог з минулим так чи інакше звернений до сучасності. Окреслена двома глибинними кризами: соцреалістичної доктрини на межі 1960-х та остаточним розпадом радянської ідеології у роки “перебудови”,– пізня радянська епоха й досі залишається серед найменш досліджених та викликає багато запитань.

ОЛЕКСАНДР ДУБОВИК. Знак А-10. 1980 р.
ОЛЕКСАНДР ДУБОВИК. Знак А-10. 1980 р.
ВІКТОР ЗАРЕЦЬКИЙ. Дух вийшов. 1963 р.
ВІКТОР ЗАРЕЦЬКИЙ. Дух вийшов. 1963 р.

Із часом, коли вже не спрацьовують колишні ідеологічні та суспільні ієрархії, відходять попередні стереотипи, – на перший план виступають самі твори, їхня образна багатозначність, пластична виразність, художній зміст, співзвучний епосі чи навпаки, відсторонений від неї. Що було головним, чим займалося наше мистецтво впродовж  майже півсторіччя?

afisha

Представлені на виставці роботи В.Барського, В. Буднікова, М. Вайнштейна, Є. Волобуєва, С. Гети, А. Горської, М. Глущенка, І. Григор`єва, О. Дубовика, В. Зарецького, О. Захарчука, Е. Коткова, М. Кривенка, В. Кушніра, Я. Левича, А. Лимарєва, І. Марчука, В. Мельниченка, Д. Мерецького, Г. Неледви, С. Параджанова, О. Рапай, В. Рижиха, Т. Сільваші, Т. Яблонської та інших свідчать не лише про широкий діапазон мистецьких пропозицій, а, насамперед, про змістову багатовимірність епохи, що мала свій розвиток, напруження і драми, які не обмежувались протистоянням “офіційного” та “неофіційного”. Вони свідчать, що значні, яскраві твори виникали у різних сферах творчості, попри все підтримуючи і розвиваючи у мистецтві його живі струмені. Цей досвід не втрачає своєї художньої значущості, запрошує до нових дискусій: про історію українського мистецтва, про її злети та провалля, про зміст самого мистецтва, в якому за будь-яких обставин головним залишається АВТОР.

АНАТОЛІЙ СУМАР. Балкон. 1958 р.
АНАТОЛІЙ СУМАР. Балкон. 1958 р.

В рамках виставки заплановано круглий стіл, презентацію каталогу та тематичного випуску журналу “Антиквар”.

 

 

коментувати у Facebook

Ваш коментар:

%d bloggers like this: