“Мітєц. Реабілітаційний простір”: перші спостереження

Будь-який вид творчої діяльності дає змогу познайомитися з внутрішнім світом людини. Скажімо, лікарі можуть діагностувати складність психологічного стану пацієнта лишень за його картинами або снами. Мистецтво насправді здатне сказати про людину більше, ніж слова. Тому такий спосіб спілкування є цінним для тих, кому важко говорити про особисте. Завданням творчої реабілітації є створення сприятливого середовища, де немає потреби підлаштовуватися, натомість є можливість відверто говорити та бути почутим.

“Мітєц. Реабілітаційний простір”: перші спостереження
Майстер-клас з фотографії Валерія Милосердова

Так, наприкінці січня цього року розпочалась практична частина проєкту “МІТЄЦ. РЕАБІЛІТАЦІЙНИЙ ПРОСТІР”, покликаного допомогти людям, котрі повернулись з бойових дій на сході України, та колишнім полоненим “ДНР/ЛНР”. Арт-терапевтичні заходи передбачають два синхронні процеси: їх участь у майстер-класах з різних видів візуального мистецтва (живопис, графіка, кераміка, ленд-арт тощо) та комунікацію з психоаналітиками.

«Мені передусім цікаво зрозуміти, як взагалі цей формат буде відбуватися. Сподіватися відразу на приємні враження – зарано. У мене був приблизний досвід у Фінляндії, але я його не сприйняв»,– коментує перші кроки проєкту один із його хедлайнерів, художник Сергій Захаров, який сам пройшов через в`язницю “ДНР”.

Перші два заняття з фотографії відбулися в галереї «Ра» на метро “Золоті ворота”, в атмосферному підвальному приміщенні, де екпонується безліч картин. Майстер-класи провів український фотограф і фоторедактор Валерій Милосердов. Він завважує: «Учасники – контактні, і були готові до розмови, ніхто не “закривався”».

“Мітєц. Реабілітаційний простір”: перші спостереження
Хедлайнери-проєкту, художники Дмитро-Коломойцев (зліва) і Сергій Захаров (справа)

Тих, хто задіяний у проєкті, розділили на три окремі групи: полонених, цивільних-волонтерів і ветеранів. Вони об’єднані однією бідою, але у них різні уявлення про смерть… Тож кожна група потребує індивідуального підходу.

На практичній частині майстер-класів було розглянуто та проаналізовано багато фотографій, попередньо відібраних учасниками проєкту. Уже під кінець занять вирував неперервний потік ідей та сміх, відчувалась емпатія, що свідчить на користь продуктивної майбутньої співпраці. З цього приводу один з учасників проєкту додає: «Я завжди трохи співчуваю людині, якщо вона не дотична до мистецтва».

Подальші зміни та вплив творчого процесу на цільові групи будуть відстежувати психоаналітики Лариса Єнько, Катерина Баган і Володимир Погорілий. Нині поки зарано говорити про те, якими будуть результати, але попередній досвід арт-терапії свідчить, що мистецтво позитивно впливає на психіку людей у будь-якому стані.

“Мітєц. Реабілітаційний простір”: перші спостереження
Учасниці проєкту

«Для нас – це експериментальний проєкт. Ми просто прийшли і сказали: у нас є досвід, інструменти, і ми є фахівцями»,– ділиться думками Володимир Погорілий. – «По-перше, мистецтво допомагає звільнитися від переживань, які турбують наших учасників. По-друге, вони знаходять себе у чомусь новому, щоб реалізувати своє «я»… Наше завдання – допомогти їм зрозуміти самих себе та один одного в цьому процесі, й у такий спосіб допомогти їм самореалізуватися».

Проєкт, який відбувається за пітримки УКФ, триватиме до вересня 2021 року. А ми продовжимо висвітлювати подальші події і в наступних публікаціях.

Дар`я Колесник

 

Ваш коментар: