Культурна децентралізація: Fluxus Residence у Жовіді

Україна та Литва здавна мають спільні точки дотику й досвід ефективної колаборації у різних галузях. Тож цього тижня за підтримки Посольства Литовської Республіки в Україні розпочався  міждисциплінарний українсько-литовський пленер “Fluxus Residence”. Проєкт фінансується в межах Програми Співробітництва з Метою Розвитку та Сприяння Демократії, а реалізують його партнерські організації – ГО “Міжнародний інститут культурної дипломатії” та Zhovid The Residence.

Окрім суто мистецького складника, проєкт спрямований на створення прецеденту – розвиток місцевих культурних, освітніх та соціальних ініціатив. Він акцентує нагальну потребу у культурній та освітній децентралізації в регіонах України, зокрема у вимираючих селах Сновського району Чернігівської області. Нині економічне та культурне життя сконцентроване у столиці та великих містах, а місцеві громади відчувають певний брак можливостей для індивідуального розвитку, доступу до культурних подій та неформальної освіти. Отже, місією проєкту є соціальна активізація та залучення місцевої молоді до діяльності Zhovid The Residence, забезпечення можливості її знайомства з новітніми художніми практиками та елементами неформальної освіти під час проведення пленеру “Fluxus Residence”.

Проводиться низка заходів за безпосередньої участі місцевої громади, а саме: лекції з елементами інтерактиву, зйомки експериментального кіно, майстер-класи та перформативні практики. У співпраці з Жовідьським старостинським округом та місцевою молоддю – учнями музичної школи ім. Н. Г. Рахліна, Першої гімназії м. Сновськ та середньої школи с. Нові Боровичі Сновського району – проєкт продовжить культурно-мистецькі та соціально-освітні ініціативи ГО МІКД та Zhovid The Residence – культурного кластера, який має успішну історію інтегрування в місцевий контекст.

Нова культурна ініціатива “Fluxus Residence” присвячена святкуванню ювілеїв засновників міжнародної мистецької течії художників, композиторів і дизайнерів Fluxus – 90 років від дня народження Джорджа Мачюнаса (1931–1978) та 100-річчя Йонаса Мякаса (1922–2019). Fluxus (від лат. Fluxus: течія, той, що тече) було засновано наприкінці далеких 1950-х. Утім, його головні ідеї – глобалізм, єдність мистецтва та життя, відсутність меж між видами та жанрами мистецтва, експерименталізм, імпровізація, гра, вміння побачити незвичайне у найтривіальніших речах, наявність підтекстів, подовженість у часі та ін. – сьогодні надактуальні.

Виникнення Fluxus як специфічної форми творчої роботи пов’язане із ідеєю протистояння “академічному” та “комерційному” мистецтву. На відміну від інших мистецьких рухів його учасники ніколи не висували офіційних маніфестів, не мали спільної програми та часто не сходилися в думках щодо його сутності. Географія також не визначала приналежність до Fluxus: до нього долучалися митці різного профілю із Франції, Західної Німеччини, Японії, Кореї, Чехословаччини. Данії та США.

На представників течії вплинули ідеї дадаїстів, зокрема Марселя Дюшана, але трактувати її як “нео-дада” буде невірним. Джордж Мачюнас віддав перевагу мертвій латині. Він прагнув відокремити нове художнє явище від історично сформованого дадаїзму й робив акцент на позачасовості його ідей. Простий, смішний, часом дикий, він кидав виклик шаблонному мисленню тогочасного офіційного мистецтва. Fluxus вчив людей бачити прекрасне в повсякденні та творити з “нічого” поза майстернею чи сценою.

Антимистецтво – це життя, природа, справжня реальність, єдина і неподільна. Дощ – це антимистецтво, гул натовпу – це антимистецтво, політ метелика або рух мікробів – це антимистецтво. Вони так само прекрасні і так само заслуговують на увагу, як і саме мистецтво. / Дж. Мачьюнас

Fluxus волів цілковитої спонтанності, довільності, відмови від будь-яких обмежень, що досягалося такими формами, як хепенінг, перформанс, деколлаж, інсталяція, різні вуличні акції та вистави, антитеатр.

Отже, помітивши аналогії між діяльністю заснованої відомим українським режисером Іваном Сауткіним Zhovid The Residence та філософією й образом життя представників Fluxus, генеральна директорка ГО МІКД Тетяна Калита запропонувала ідею проведення пленеру.

У проєкті беруть участь українські (Іван Сауткін, Микола Гончаров, Олексій Сай) та литовські автори (Ірма Балакаускайте / Irma Balakauskaite, Юрга Барілайте / Jurga Barilaite, Денісас Коломицкіс / Denisas Kolomyckis). Куратори проєкту: Іван Сауткін та Ірма Балакаускайте.

Резіденція завершиться 14 серпня безпрецедентною для місцевого контексту виставкою-перформансом, на якій буде продемонстровано твори різних видів мистецтва (візуального, аудіовізуального, музичного та перформативного). У подальшому планується друк художнього альбому пленеру й проведення виставок – перформансів в Україні та Литві (2021–2022).

Світлини – Іn Kyiv, Іван Сауткін, Інтернет-джерела