“На межі” – пленер для вимушено переселених митців

Український Католицький Університет у співпраці з волонтерським рухом SaveCultureUA провели мистецький пленер, що тривав з 4 до 10 квітня. Організатори створили для дванадцятьох учасників/-ниць пленеру необхідні умови: надали приміщення для праці, закупили полотна та
інструменти, а також забезпечили проїзд і проживання для тих, хто цього потребував.
“Ми не можемо відкидати мистецтво через війну. Навпаки – це той момент, коли ми повинні його рятувати. Наразі на державному рівні в першу чергу дбають про підтримку війська, економіку, політику, і це зрозуміло. Тож підтримкою культури та мистецтва маємо займатися саме ми, ті, хто працював у цих галузях до війни,” – так коментує важливість проведення пленеру навіть в умовах війни його координаторка Уляна Креховець. “Якщо ми не будемо думати про мистецтво зараз, то за що ця війна? Хто ми без нашої культури і спадщини? На щастя, це всі розуміють,” – додає художниця та учасниця пленеру Альбіна Ялоза.

Для Українського Католицького Університету подібний формат – не новий, оскільки керівник відділу розвитку Андрій Курочка вже неодноразово організовував мистецькі пленери в Україні та поза її межами в попередні роки. Цьогоріч захід також відбувся, втім, з деякими корективами:
поряд з професійними митцями/-инями, серед яких Альбіна Ялоза, Нікіта Цой, Ольга Заремба, Катерина Зуб, Вікторія Романчук, Олексій Коношенко та Віталій Жердєв також працюють студенти/-ки Харківської державної академії дизайну і мистецтв, котрі були змушені знайти
тимчасовий прихисток у Львові. Серед них Святослав Немченко, Дарья Карнаухова, Катерина Лелеко, Олександра Вініченко, що приїхала з Маріуполя, а також Катерина Моцпан.
Хоча цьогорічний пленер, на відміну від попередніх, має назву і тематику, які продиктувало нам сьогодення, його учасники/-ці не були зобов’язані рефлексувати виключно на події війни. Організатори намагалися створити безпечний простір для митців/-сткинь, що евакуювалися з гарячих точок, аби ті змогли реабілітуватися та відчути підтримку колег.

“Це не простий час. Так, з одного боку, бійцям на передовій потрібна підтримка, амуніція, їжа та речі першої необхідності, а тут пленер. Здавалося б, такі речі не можуть існувати одночасно, виникає певний дисонанс. Але хто був на цьому пленері? Постраждалі, студенти,
батьки з дітьми. Вони потребували підтримки та відносно спокійних умов і пленер їм у цьому допоміг. Ми надзвичайно раді, що УКУ підтримав цю ініціативу і надав майданчик для її проведення. Важливі твори створюються просто зараз, і ще чимало буде створено після перемоги. Хто знає, можливо, студенти, які знайшли прихисток на пленері, невдовзі створять картини, які запам’ятає світ,” – говорить Олександр Сердюк, художник і заступник голови ГО SaveCultureUA.

Впродовж планеру кожен художник/-ця створив до чотирьох робіт, одну з яких залишив як дарунок УКУ, а інші пожертвував на благодійний аукціон, що відбудеться незабаром. Виручені кошти з продажу робіт учасників/-ниць пленеру буде спрямовано на підтримку студентської
спільноти УКУ, виплату стипендій тощо. “Твори митців повинні говорити більше, ніж новини. Для країн, що вболівають за Україну та
спостерігають за війною, мистецтво промовляє більше, ніж фотографія. На фото болісно дивитися, закриваються очі, а мистецтво дає можливість аналізувати глибоко. Тож навіть у часи війни митець повинен бути на своєму місці і, подібно журналісту, займатися висвітленням подій – лишень своїми засобами,” – додає Уляна. Адже, за словами голови ГО SaveCultureUA Петра Антипа, митця, якого війна вже вдруге
позбавляє домівки та творчої майстерні (2014 року – у Донбасі, 2022 – у Києві), “допоки жива культура, доти існує і держава”.

Фото – Олександр Урбан, Юрко Карук