У Падерборні триває виставка сучасного українського мистецтва
У німецькому Падерборні триває виставка «Погляди та перспективи. Позиції українських мисткинь і митців». Вона є рефлексією на події, котрі змінили хід історії, світ сучасної України та життя кожного українця. Водночас фігуративні та почасти абстрактні роботи учасників проєкту демонструють багатогранність і складність людського життя й розкривають загострену сьогоднішніми складними обставинами здатність людини відчувати красу світу і природи, уміння цінувати кожну мить.
Серед них – представники різних регіонів України: Києва, Харкова та Донбасу. В експозиції представлені твори живопису, графіки, скульптури, фотографії та відео, створені з 2014 року до сьогодні, – за період, котрий охоплює всі вісім років війни в Україні, що почалася з анексії Криму та російської окупації деяких населених пунктів Донецької та Луганської областей.
Виставка стала символом дружби та професійної солідарності німецьких й українських митців і мисткинь. Німецький центр мистецтва Падерборна вирішив витратити виграний грант на підтримку українських колег, постраждалих від повномасштабної війни в Україні. Завдяки цьому з 10 учасників і учасниць на відкритті виставки 8 жовтня були присутні Петро Антип, Олена Клочко, Алан Мейер, Катерина Свіргуненко, Аліна Храпчинська, а також трохи пізніше з Києва приїхали Сергій Захаров і Олександр Джантіміров. На жаль, до них не змогли приєднатися Микола Бірючинський, Світлана Карунська та Дмитро Коломийцев, котрий прямо зараз боронить Україну на фронті.
На відкритті українців вітали представники місцевої влади, у них брали інтерв’ю регіональні ЗМІ. А, головне, – вони мали можливість висловитися не лише через твори мистецтва, а й розповісти про наболіле та ще раз привернути увагу німецької публіки до війни в Україні. Цього вечора по-особливому відчувались єдність та взаємодопомога, і новий острівець української сучасної візуальної культури зажив своїм життям у центрі неметушливого 150-тисячного Падерборна.
У межах виставки демонструються, зокрема, вибрані роботи з проєкту «Тонка червона лінія», котрий відбувся 2021 року в Донбасі за кураторства та участі художниці Олени Клочко. Петро Антип, Микола Бірючинський, Олександр Джантіміров, Дмитро Коломийцев, Алан Майєр та Сергій Захаров – митці східного регіону України. Минулого літа всі вони стали учасниками арт-резиденції в Бахмуті, котрий вже тоді був прифронтовим містом.
Назва проєкту «Тонка червона лінія» – алюзія на культовий кіношедевр, філософську військову драму Терренса Маліка. Для учасників проєкту «Тонка червона лінія» – це смуга життя і смерті на землі Донбасу, де йде війна, на якій загинули тисячі українських військових і волонтерів, а жертвами стали десятки тисяч мирних жителів. Війна зламала звичний спосіб життя, поставила людей в умови жорсткого виживання. Це символ самої землі на Сході України: вона червона на зрізі, тому що в ній багато заліза.
У фокусі проєкту – питання самоідентифікації мешканців промислового Донбасу та подолання соціальної травми регіону. Для вищеназваних митців «Тонка червона лінія» стала символом людської свідомості, котрою так часто маніпулюють, і котра є однією з цілей російської пропаганди в цій війні. Першій фазі війни на Донбасі та переосмисленню себе й свого життя в нових умовах воєнного конфлікту присвячена і відеоробота Олени Клочко “Beautiesandbeast” (2018).
Українська ідентичність Донбасу у творах Петра Антипа та Миколи Бірючинського оприявнюється через призму міфу та філософські роздуми про фундаментальні категорії буття, час і простір, прадавні історичні корені цього регіону.
Окрім великої фотороботи з проєкту «Тонка червона лінія» Олександра Джантімірова, на виставці можна побачити і фотографії з його серії «Калейдоскоп» (2016). У ній він проводить художнє дослідження законів природи, співвідношення асиметрії та симетрії, як ознак «живого» та «неживого».
Об’єктами зображення в творах Катерини Свіргуненко «Духовне світло I та II» (Fun’s Graphic Værksted, Данія, 2018) є кристали. Кришталева куля уособлює крихкість нашого маленького світу. Кришталева крапля — гіпертрофована метафорична сльоза як символ сліз, чи то спричинених щастям, чи то породжених болем, пов’язаним із втратами. Обидва твори відзначено третьою премією в номінації «Естамп» на X Національній виставці графіки імені Георгія Якутовича у 2020 році.
«Перші дні» є назвою серії з чотирьох гравюр, створених Катериною Свіргуненко під час резиденції «Великий перевіз» у 2014 році (Полтавщина, Україна). Широкий відкритий обрій з пагорбу, де розташована резиденція, надихнув мисткиню на пейзажну серію, що передає її враження від стану природи, постійних злив і блискавок, під час яких земля у магічний спосіб «зливалася» з небом. Це нагадувало їй перші дні створення світу.
Тема очікування цікавить двох мисткинь. Світлані Карунській важливо візуалізувати саму ідею очікування – зростання, змін і, зрештою, закінчення війни. У її паперовій скульптурі, створеній разом з іншими під час її перебування в Німеччині 2022 року, у дивовижний спосіб синтезовано органічні та геометричні форми. У лаконічному силуеті динаміка руху врівноважується уповільненим процесом очікування.
Аліна Храпчинська натомість порушує проблему тварин, які також потерпають від війни та чекають своїх господарів. Під час евакуації мирних українців від деяких домашніх тварин відмовилися, деякі родини загинули під обстрілами, а їхні улюбленці залишилися на самоті. Хтось чекає повернення додому свого господаря / господині, котрий / а захищає Україну від ворожої навали.
У картині «У безпеці» Аліна Храпчинська втілює своє уявлення про безпечний простір дитинства, який так швидко зник з реальності українських дітей з початком російсько-української війни.
Ідея – Мона Шеффер, Олаф Шідель
Кураторка виставки – Марина Стрельцова
Дизайн плакату – Максим Засикалов
Фотографії – Катерина Свіргуненко, Аліна Храпчинська
Виставка українських мисткинь і митців фінансується Міністерством федеральних і європейських і міжнародних справ землі Північний Рейн-Вестфалія, Фондом громадян Падерборна та організована за підтримки Raum für Kunst Paderborn.
Виставка триватиме з 8 до 23 жовтня 2022 року в Raum für Kunst Paderborn, Німеччина